Положення про Наукове товариство студентів, аспірантів та молодих вчених АРТ АКАДЕМІЇ імені Сальвадора Далі

Дійсне Положення визначає основні цілі, завдання, форми роботи й співробітництва, структуру, основні права й обов’язки Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених АРТ АКАДЕМІЇ імені Сальвадора Далі.

Загальні засади

Наукове товариство студентів, аспірантів та молодих вчених АРТ АКАДЕМІЇ імені Сальвадора Далі  (далі – Наукове товариство, НТ)  є добровільним некомерційним об’єднанням молоді, що займається науково-дослідною роботою на кафедрах і у підрозділах АРТ АКАДЕМІЇ або поза його межами у вільний від навчання або спеціально наданий час.

Наукове товариство діє відповідно до Конституції України, Законів України  «Про освіту«, «Про вищу освіту«, «Про наукову та науково-технічну діяльність«, іншого законодавства України, Статуту вищого навчального закладу і цього Положення.

Наукове товариство є самоврядним об’єднанням студентів, аспірантів та інших осіб, що навчаються у вищому навчальному закладі, яке сприяє розвитку науки та виникненню інтересу до наукової роботи в молодіжному середовищі вищого навчального закладу.

Наукове товариство може мати власну символіку, бланк з власним найменуванням, сторінку на сайті навчального закладу, членський квиток та інші засоби ідентифікації.

У своїй діяльності Наукове товариство керується такими принципами:

• пріоритетності наукової творчості;
• рівноправності членів Наукового товариства, гласності і колегіальності у роботі;
• добровільності членства в Науковому товаристві та виборності керівних органів Наукового товариства;
• органічного зв’язку навчання та науково-дослідної роботи;
• накопичення і примноження наукового потенціалу вищого навчального закладу та виховання майбутніх науково-педагогічних кадрів.

Наукове товариство діє самостійно, а також у співпраці з керівництвом вищого навчального закладу, органами студентського самоврядування вищого навчального закладу, профспілковою організацією вищого навчального закладу, державними органами України, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями України й інших країн світу, діяльність яких не суперечить принципам діяльності Наукового товариства.

Положення про Наукове товариство затверджується ректором АРТ АКАДЕМІЇ імені Сальвадора Далі.

2. Мета, завдання діяльності наукового товариства

2.1. Метою діяльності Наукового товариства є створення умов для розкриття наукового та творчого потенціалу осіб, які навчаються та працюють у вищому навчальному закладі, розвиток в них наукового мислення і навичок дослідницької роботи, популяризація різних галузей науки в вищому навчальному закладі, розвиток інноваційної діяльності, організаційна допомога керівництву вищого навчального закладу в оптимізації наукової та навчальної роботи.

2.2.Основні завдання Наукового товариства:

• залучення осіб, які навчаються та працюють у вищому навчальному закладі до науково-дослідної роботи;
• виховання гармонійно розвиненої особистості, формування цивільної свідомості молоді, її правової та етичної культури;
• підвищення якості навчально-наукової та науково-практичної роботи студентів та аспірантів вищого навчального закладу;
• консолідація творчого й наукового потенціалу молоді, створення й розвиток сприятливих умов для формування фахівців шляхом інтенсифікації науково-дослідної діяльності, участі їх у розробці актуальних питань науки, у дослідженнях, проведених у виші та поза його межами;
• оволодіння сучасним науковими методами пізнання, набуття молоддю проблемного професійного бачення, вмінь ставити і самостійно розв’язувати завдання різного рівня складності, презентувати результати своєї роботи науковій спільноті;
• допомога студентам у самостійному науковому пошуку й організаційне забезпечення їхньої наукової праці;
• формування й підтримка бази даних наукових досліджень і розробок студентів;
• координація діяльності підрозділів АРТ АКАДЕМІЇ щодо наукових програм, проектів та заходів, їх інформаційна та організаційна підтримка, встановлення та розвиток контактів, партнерських взаємин з науковими та самоврядними структурами в Україні та поза її межами;
• забезпечення можливості для кожного студента реалізувати своє право на творчий розвиток особистості відповідно до його здатностей і потреб;
• висвітлення діяльності Наукового товариства у медіа-просторі.

3. Структура й керівництво Наукового товариства

3.1. У своїй діяльності Наукове товариство керується законодавством України, Статутом навчального закладу, наказами, розпорядженнями ректора, рішеннями Вченої Ради АРТ АКАДЕМІЇ  й дійсним Положенням.

3.2. Загальне керівництво Науковим товариством здійснює проректор АРТ АКАДЕМІЇ  з наукової роботи.

3.3. Поточне керівництво роботою здійснює науковий керівник. Науковий керівник НТ призначається ректором із числа авторитетних науково-педагогічних співробітників, членів Вченої Ради АРТ АКАДЕМІЇ. Науковий керівник:

• здійснює поточне керівництво й контроль над діяльністю Наукового товариства відповідно до дійсного Положення;
• пропонує кандидатури членів Ради НТ на розгляд Вченої Ради АРТ АКАДЕМІЇ;
• відповідає за результати роботи НТ.

3.4. Вищим виконавчим органом НТ АРТ АКАДЕМІЇ є Рада НТ. Структура Ради НТ АРТ АКАДЕМІЇ включає голову Ради СНТ, заступника голови Ради, секретаря й членів Ради. Голова Ради НТ рекомендується на посаду Вченою Радою закладу за поданням Проректора з наукової роботи й призначається наказом Ректора (подальша структура Ради визначається Науковим керівником СНТ й затверджується Вченою Радою).

Рада НТ забезпечує організацію й загальне керівництво діяльністю НТ, координує наукову діяльність студентів:

• інформує студентів про наукові програми, фонди, потенційних замовників науково-технічної продукції, конференції, школи-семінари та інші заходи у наукових установах та вишах України та зарубіжжя;
• надає консультативні послуги щодо  підготовки й реалізації потенційних наукових проектів;
• організовує щорічні конференції НТ й публікацію їх матеріалів у тематичних збірниках АРТ АКАДЕМІЇ, професійній друкованій та електронній періодиці;
• проводить конкурси наукових праць студентів;
• сповіщає студентів і співробітників закладу про досягнення НТ;
• аналізує й узагальнює досвід роботи структур НТ на кафедрах;
• проводить заходи, спрямовані на підвищення престижності наукової діяльності серед студентів.

3.5. Голова Ради НТ:

• є заступником наукового керівника НТ;
• проводить засідання Ради НТ;
• керує виконавчою діяльністю Ради НТ;
• контролює роботу постійних та тимчасових підрозділів НТ.

3.6. Заступник голови Ради НТ:

• виконує функції голови Ради НТ за його відсутності.

3.7. Секретар Ради НТ:

• готує  засідання Ради НТ;
• веде протоколи засідання Ради НТ й іншу документацію, необхідну для роботи НТ;
• виконує лічильні функції;
• доводить рішення Ради НТ до відповідних осіб;
• готує матеріали для звітів і довідок.

3.8. За результатами річної діяльності Голова Ради складає звіт, а Науковий керівник готує доповідь проректорові з наукової роботи АРТ АКАДЕМІЇ.

3.9. Структурні підрозділи Наукового товариства формуються відповідно до напрямів роботи НТ або для проведення конкретних заходів і можуть мати організаційні форми відділу, проблемної групи, організаційного комітету, наукового гуртка тощо.

4. Напрями та форми діяльності Наукового товариства

4.1. До напрямів діяльності Наукового товариства відносяться:

• науково-дослідний;
• навчально-науковий;
• науково-організаційний;
• науково-інформаційний.

4.2. До форм діяльності Наукового товариства  відносяться:

• наукова конференція;
• круглий стіл;
• конкурси та олімпіади;
• наукові майстер-класи, консультації та семінари;
• підготовка наукових публікацій та збірників;
• відкриті захисти курсових, дипломних та магістерських робіт;
• зустрічі з ученими та організаторами науки.

4.3. Діяльність НТ, окремі заходи можуть проводитися як очно, так і заочно або віртуально, з використанням сучасних інформаційних технологій та пристроїв.

5. Членство у Наукового товаристві

5.1. Членство в Науковому товаристві є вільним для осіб, які навчаються та працюють в вищому навчальному закладі, і здійснюється на добровільних засадах.

5.2. Членами Наукового товариства можуть стати особи, які навчаються в вищому навчальному закладі, є його випускниками та працівниками, активно займаються науковою діяльністю (беруть участь у заходах та виступили  з науковою доповіддю) та виявили бажання працювати в Науковому товаристві.

5.3. Рішення про прийняття у члени Наукового товариства ухвалюється Радою Наукового товариства на підставі заяви, поданої особою на ім’я Голови  Ради Наукового товариства, і набуває чинності з моменту його ухвалення.

5.4. У Науковому товаристві відсутня система членських внесків чи інших обов’язкових платежів.

5.5. Припинення членства у Науковому товаристві здійснюється за особистою заявою на ім’я Голови Ради Наукового товариства.

5.6. Член Наукового товариства, який не виконує покладених на нього обов’язків, визначених цим Положенням, або перестав відповідати вимогам Положення, може бути позбавлений членства за рішенням Ради Наукового товариства.

5.7. Особам, які мають особливі заслуги перед Науковим товариством або зробили важливі досягнення чи відкриття в науці рішенням Ради Наукового товариства вищого навчального закладу може надаватись статус почесного члена Наукового товариства. Статус почесного члена Наукового товариства зберігається довічно.

5.8. Члени Наукового товариства АРТ АКАДЕМІЇ мають право:

1. обирати та бути обраними у керівні органи Наукового товариства;
2. брати участь в обговоренні питань, пов’язаних з організаційною діяльністю Наукового товариства та вносити пропозиції щодо вирішення цих питань;
3. виступати з доповідями на конференціях, круглих столах та інших подібних заходах, що проводить Наукове товариство;
4. бути рекомендованими Науковим товариством на подання щодо нагородження преміями, стипендіями, подяками, державними нагородами й іншими видами відзнак і нагород, відповідно до чинного законодавства та Статуту вищого навчального закладу;
5. отримувати методичну, інформаційну та іншу допомогу з боку Наукового товариства;
6. вимагати від керівних органів Наукового товариства виконання своїх обов’язків, визначених цим Положенням.

5.9. Члени Наукового товариства вищого навчального закладу зобов’язані:

1. дотримуватися Положення про Наукове товариство;
2. сумлінно та своєчасно виконувати покладені Науковим товариством на них обов’язки і доручення;
3. виконувати рішення керівних органів Наукового товариства;
4. подавати звіт про свою роботу на вимогу Ради Наукового товариства та адміністрації вишу;
5. активно брати участь у науковій роботі, виступати з доповідями на заходах, організованих Науковим товариством;
6. надавати до Ради Наукового товариства інформацію, необхідну для вирішення питань, пов’язаних з його діяльністю;
7. пропагувати діяльність Наукового товариства, сприяти підвищенню престижу та авторитету Наукового товариства та вищого навчального закладу.

5.10. Члени Наукового товариства можуть мати й інші права та обов’язки, які не суперечать законодавству України, Статуту вищого навчального закладу, цьому Положенню та закріплені у рішеннях Ради Наукового товариства.

6. Порядок внесення доповнень і змін у Положення про НТ

6.1. Зміни й доповнення в дійсне Положення вносяться за пропозицією Ради НТ й затверджуються Науковим керівником та  проректором АРТ АКАДЕМІЇ з наукової роботи.

Як підготувати наукове повідомлення

Завдання наукового повідомлення:

• поділитися інформацією, відкриттями чи міркуваннями;
• відповісти на нагальні питання слухачів;
• змінити погляди слухачів на певні наукові явища та процеси;
• спонукати їх до певних творчих дій.

План підготовки повідомлення включає:

• вибір наукового матеріалу;
• визначення форми викладу – це буде розповідь, опис, міркування або їх чергування;
• поділ повідомлення на частини (5-7 окремих «порцій» інформації, придатних для сприйняття на слух) та логічне їх поєднання;
• обмеження обсягу та відсікання зайвого;
• добір мовних засобів для підтримки уваги слухачів («розглянемо…», «наприклад», «погодимося з твердженням, що…», «викликає сумнів твердження про те, що…»,«отже», «по-перше,.. по-друге», «зробимо висновок» тощо);
• оформлення конспекту;
• узгодження викладу і візуального супроводу;
• пробне повідомлення вголос із хронометражем.

Обсяг повідомлення невеликий, тому найкраще обрати для нього окреме питання наукового дослідження, наприклад, один параграф курсової чи дипломної роботи. Відповідно доведеться розрахувати час (5-7 хв.), конспект (до 5 аркушів А4, шрифт 14), презентацію (7-8 слайдів), за необхідності — роздаткові матеріали (2-3 картки).

Спочатку переберіть та запишіть на окремих аркушах найважливіші думки, положення, які хочете донести до аудиторії. Потім встановіть їх зв`язок і логічну послідовність. Це тези Вашого повідомлення. Тепер їх доведеться словесно усвтаткувати і поширити доведеннями, прикладами та ілюстраціями. Продумайте, з чого почати і чим завершити повідомленя, щоб воно запам`яталося слухачам

План самого повідомлення може бути наступним:

1. Привернення уваги аудиторії: епіграф, посилання на стереотипи сприйняття, на попереднього доповідача тощо.
2. Повідомлення актуальності, новизни теми.
3. Стислий узагальнений огляд джерел (2-3 наукові підходи у власному переказі та називаючи прізвища, а також,бажано, ім`я та по батькові дослідників).
4. Окреслення протиріч наявних підходів або досі не розв`язаної практичної ситуації, що зумовили мету та завдання дослідження.
5. Аналіз кількох варіантів розв`язання наукової задачі з ілюстраціями, їх критика.
6. Аргументація істинності власних підходів та результатів.
7. Коментар до додатків (якщо такі є у роботі).
8. Висновки.

Бажаємо успіхів!

Як працювати з науковою літературою

Без солідної джерельної бази немає наукового дослідження. Щоб не «винаходити велосипед», треба добре знати, хто і що з обраної проблеми писав і робив до Вас.

Пошук наукової літератури може забрати багато часу. Можна оптимізувати цей процес, орієнтуючись на ключові слова, що визначають об`єкт та предмет дослідження. Наприклад, для теми «Особливості застосування оптичних ефектів при створенні колекції ділового одягу» нас цікавитиме література з проблем створення колекцій ділового одягу (об`єкт) — в історичному та сучасному контекстах, та прийоми стиворення оптичних ефектів в одязі взагалі (предмет). Не шукайте джерело з назвою, тотожною до Вашої. Намагайтеся знайти власний підхід на перетині таких аналогій.

Склавши перелік джерел, починайте з професійних словників та уточніть визначення усіх теоретичних понять, далі переходьте до класичних підручників і монографій, а завершуйте статтями за останні 3-5 років. У процесі роботи над джерелом звертайте увагу на посилання, які робить його автор – вони розширять коло Ваших джерел.

Взявши книгу або статтю до рук, відкривши відповідну інтернет-сторінку, зафіксуйте її вихідні дані, перегляньте зміст, передивіться «діагонально», позначаючи закладками місця, що Вас зацікавили. Потім поверніться до них і вивчіть ретельно. Намагайтеся зрозуміти думку дослідника, розібратися, чим цого бачення відрізняється від інших, що нового він розглядає. І найголовніше – як саме він це робить. Читання наукової літератури – це школа дослідження. Часто для навчально-наукової роботи достатньо просто опанувати й самостійно застосувати дослідницьку методику авторитетного вченого на новому оригінальному матеріалі.

Виписки – паперові або електронні, рукописні або друковані — мають бути короткими (бажано, не більше як пів-аркуша А4). На одному аркуші – одне положення. Коротко у власному переказі запишіть сутність думки дослідника, наведіть у лапках коротку (1-2 речення) цитату. Обов`язково зазначте автора, назву, джерело із усіма бібліографічними відомостями, сторінку.(в електронному – повне ім`я сайту, число). Це зекономить час при упорядкуванні списку джерел та оформленні посилань.

Формуючи картотеку наукових положень за джерелами (взяли книжку – вибрали з неї усе потрібне), потім зможете перекласти їх відповідно до розділів і параграфів Вашої роботи. Зручно користуватися шаблоном, у якому джерело вказане у колонтитулі. Ключові слова у виписках виділяйте маркером – так швидше знаходитиме потрібне серед великої кількості карток.

Дискусійні моменти у наукових джерелах легше визначити, склавши таблицю, де по горизонталі буде перелік суперечливих питань, а по вертикалі – джерела, які Ви опрацьовуватимете.

Цитата виділяється лапками. Вона може становити окреме речення або бути «втягнута» до синтаксису Ваших міркувань. Відповідно у першому випадку вона починається з великої літери, потребує двокрапки перед собою або коми й тире після , у другому – починається з малої літери, вимагає знаків відповідно до загальної структури речення.

Самостійно перекладати наукове джерело не можна. Ви маєте право або процитувати його в лапках мовою оригіналу, або знайти офіційний переклад в іншому виданні, або переказати непрямою мовою Вашого дослідження близько до тексту: «Автор висловлює думку що…», «дослідник заперечує твордження…», «вчений доходить висновку, що…» та ін. За будь-якого варіанту далі має бути посилання [х; z], де х — номер джерела за Вашим списком, а z- номер сторінки (якщо є).

Як підготувати до друку наукову статтю

Наукова стаття – особливий жанр. Вона має істотні відмінності від статті публіцистичної (уникає емоційних зворотів, переносного значення слів, оперує науковими поняттями, фактами, закономірностями), від реферату (включає не лише узагальнено-систематизований виклад наукових теорій, підходів та поглядів інших учених, але й оригінальний авторський доробок), учнівського твору (її матеріал має науково-проблемний характер і викладений не художнім, а науковим стилем).

Важливо правильно структурувати і оформити рукопис згідно з чинними вимогами. Наукові статті за проблематикою і ключовими словами класифікують в універсальному каталозі УДК, що подається перед текстом статті зліва. Справа вказують ПІБ автора, його науковий ступінь (якщо є), посаду та наукову установу, яку автор представляє. Студенти також вказують ПІБ наукового керівника, його вчений ступінь та посаду. Посередині великими літерами – назву.

Формулювання теми статті має носити проблемний характер, тобто вказувати на пошук наукових закономірностей, на подолання протиріччя між наявним станом знань з певного итання і потребами пізнання, практики, виробництва, викладання тощо.

Вступна частина статті містить:

• мету (передбачений результат дослідження);
• завдання (дослідні процедури, необхідні для досягнення мети;
• обгрунтування актуальності – суспільної і професійної потреби у виконанні поставлених завдань;
• новизну – порівняння авторського результату з попередниками;
• узагальнений логічно структурований аналіз наукових джерел;
• власне дослідження має бути викладене послідовно, згідно із завданнями, бути аргументованим, устаткованим прикладами та посиланнями на джерела й ілюстрації, пропоновані у додатках до статті. В кінці – короткий узагальнений висновок та список використаних джерел в алфавітному порядку.

Рекомендований обсяг статті – 6-12 сторінок.

Готуючи наукову статтю для певного видання, звертайте увагу на побажання редколегії (деякі вимагають рецензії наукового керівника, деякі друкують збірники в авторському макетуванні, приймають чи не приймають кольорові ілюстрації тощо).

Наприклад, редколегія збірника «Мистецтво і дизайн: традиції, пошук, перспективи», що друкує наукові праці студентів і молодих вчених і виходить щороку в АРТ АКАДЕМІЇ імені Сальвадора Далі, висуває наступні вимоги до рукописів.

Ім`я файла включає прізвище автора. Наприклад, Іваненко-стаття

1. Обсяг тексту — 6-7 стор. неверстаного рукопису без ілюстрацій.
2. Формат сторінки А4, основний текст рукопису друкується 14 кеглем, шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5, абзац – 1,25 см, поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см.
3. У лівому кутку – жирним курсивом УДК…
4. У правому кутку – жирним курсивом ім’я та прізвище автора, звичайним курсивом – установа, місто, електронна адреса автора.
5. Далі – жирним шрифтом, прописними літерами посередині зазначається назва статті.
6. Оформлення посилань у тексті: наприклад, [1, 35]. У кінці статті (відповідно до чинних стандартів) – в алфавітному порядку подається список використаних джерел.
7. У кінці – анотація та ключові слова українською, російською та англійською мовами (до 100 знаків кожна).
8. Ілюстрації, креслення, діаграми, таблиці та інші додатки подавати окремими файлами, наприклад, Іваненко-додаток 1, Іваненко-додаток 2.

Запрошуємо вас упорядковувати статті за матеріалами курсових, дипломних, магістерських робіт, власних виступів на наукових конференціях та друкувати їх у нашому збірнику та інших виданнях.